Фінмоніторинг під час війни: що потрібно врахувати?
Читайте в статті
Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України триває понад 600 днів. За цей час громадяни та бізнес відчули на собі всі кривди шокового часу: діяльність в умовах невизначеності, безліч супутніх проблем, які актуалізувались саме поза межами мирного життя, тобто з якими жоден не стикався на власному досвіді до 24.02.2022. З початку введення в країні воєнного стану сфера нормативно-правового регулювання фінансового сектору набула суттєвих змін.
Зміни торкнулися й вектора фінансового моніторингу. Вимоги законодавчих та нормативно-правових актів були тією чи іншою мірою адаптовані до потреб сьогодення. Деякі процедури фінансового моніторингу спрощені або послаблені. Натомість з'явились нові виклики, які мають бути враховані як представниками фінансового сектору, так і їхніми клієнтами.
Ризики війни
По-перше, війна змінила не лише життя кожного громадянина, а й наскрізно бізнес як цілісний соціальний механізм. Суттєво знизились доходи, мільйони людей виїхали за кордон, ведення бізнесу ускладнилось через пошкодження та руйнування об'єктів критичної інфраструктури, логістичних артерій, виробничого потенціалу. Щоб залишитись на плаву, бізнес змушений вдаватись до методів та дій, які не використовував у мирні часи. Зазначене може призводити до того, що операції набувають ознак ризиковості, хоча й спрямовані на зрозумілі та передбачувані цілі.
Наприклад, прагнення зберегти або максимально вивести активи з тимчасово непідконтрольних територій України, убезпечити бізнес від підвищення цін на сировину, товари або послуги призводять до використання операцій з готівкою, надання/отримання фінансових допомог, здійснення попередньої оплати за товари та послуги з невизначеним терміном постачання в майбутньому тощо. Такі операції треба виокремлювати: застосовувати до них інші підходи, намагатись з'ясувати економічний сенс, а не зараховувати сліпо їх до проявів незаконної діяльності всього за формальними ознаками. Водночас ситуація вимагає перебудови певних процедур моніторингу та вивчення операцій клієнтів.
По-друге, актуальними для України залишаються корупційні злочини: розкрадання бюджетних коштів, зловживання владою та службовим становищем, хабарництво. До країни спрямовуються значні обсяги міжнародної допомоги, а заразом на ґрунті цього зростає злочинна діяльність. Як наслідок, важливим завданням для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) та правоохоронних органів стає виявлення й руйнування легалізаційних схем.
По-третє, війна активізувала діяльність із благодійної допомоги та волонтерства. Водночас активізувались випадки обману громадян, коли під виглядом благодійних цілей відбувається привласнення коштів або ж кошти збираються для фінансування колаборантів, пропаганди російських ідей та здійснення диверсійних актів.
Четвертим напрямом, який потребує підвищеної уваги СПФМ, є санкції, які в Україні застосовуються згідно із Законом України «Про санкції». Виявлення підсанкційних осіб та їхньої діяльності, а також діяльності, котра спрямована на обхід та ухилення від санкцій, є важливим напрямом роботи СПФМ. Санкції покликані набагато швидше знекровити економіку країни-агресора, але позитивного ефекту можливо досягти лише в разі їхньої невідворотності для всіх винуватців і причетних. За умов війни не може бути толерантності до власників компаній, які підтримують бюджет ворожої держави.
Зазначене свідчить про те, що перед СПФМ стоїть багато нових завдань, які треба вирішувати швидко та впевнено. Неможливо не звертати уваги на нові ризики. Однак неможливо також використовувати старі методи, застосовувати формальний підхід - аби не стати ще одним тягарем для бізнесу, який намагається вистояти.
Робити більше, аніж вимагається
Окремо хочу зазначити, що фінансовий моніторинг не повинен бути справою суто СПФМ. Для побудови дієвої системи запобігання важлива участь кожного, зокрема суб'єктів господарювання, у цьому процесі.
Невдовзі після запровадження воєнного стану Верховна Рада ухвалила Закон України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ (далі - Закон № 2115), який давав змогу фізичним особам, фізичним особам - підприємцям, юридичним особам не подавати у встановлені терміни облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства, до закінчення війни. Передбачається, що подати ці звіти треба буде протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності (документів).
А проте Державна служба фінансового моніторингу на початку війни повідомила, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон № 361) СПФМ зобов'язані надавати Держфінмоніторингу передбачену законодавством інформацію. Ідеться про порогові та підозрілі фінансові операції (діяльність), про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта та про іншу передбачену законодавством інформацію.
Попри те, що Закон № 2115 діє, дуже важливо за наявності фізичної можливості подавати вищевказану інформацію у встановлені строки, оскільки її брак унеможливлює аналіз. Представники бізнесу повинні розуміти, що банківський AML-комплаєнс здійснює важливу для країни функцію.
Відповідно до Закону № 361 СПФМ має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким СПФМ інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії. Часто без додаткових відомостей важко підтвердити або спростувати підозри, які виникають у СПФМ щодо діяльності та фінансових операцій клієнтів. Отже, набуває вагомості відповідальне ставлення клієнтів до запитів фінансових установ у сфері фінансового моніторингу, сприяння у вивченні їхньої діяльності. Не лише СПФМ повинен докладати зусиль для добування й опрацювання даних про клієнтів, а й клієнти мають заздалегідь вибудовувати свою чесну репутацію.
Інна Завадська,
керівник служби комплаєнсу фінансової компанії Activitis