Легалізація електронних грошей: що змінює Закон №2888-IX

Пропонуємо покроково проаналізувати зміни

20 марта 2023

Нещодавно, 30 січня 2023 року, Президент підписав законопроєкт №4366 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)”. Зараз це Закон №2888-ІХ, більш відомий як Закон про легалізацію електронних грошей.

Пропонуємо покроково проаналізувати зміни, які вносяться до порядку обігу електронних грошей, та як вони вплинуть на тих, хто звик використовувати даний вид розрахунків.

Електронні гроші і криптовалюта

Щодо самого поняття електронних грошей, то воно закріплене в ЗУ “Про платіжні послуги” і означає одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій, які приймаються як засіб платежу іншими особами, та є грошовим зобов'язанням такого емітента електронних грошей. З даного доволі складного визначення слід зважати на такі основні характеристики:

по-перше, це віртуальна форма вираження грошового зобов'язання,

по-друге, розширене коло суб'єктів-емітентів, включно із банками та небанківськими установами, в той час як звичайні фіатні гроші випускаються виключно Національним банком України.

Інколи ще можна зустріти поняття “цифрові гроші”, однак воно стосується електронної форми грошової одиниці України, емітентом якої є НБУ.

Також не варто плутати електронні та цифрові гроші із криптовалютою, ці категорії не є тотожними. Як відомо, українське законодавство не містить чіткого визначення криптовалюти. Окремі спроби врегулювання даного питання були здійснені ще в березні минулого року і завершились прийняттям ЗУ “Про віртуальні активи”,який, до речі, досі не набрав чинності. Цей закон містить визначення саме віртуальних активів, а не криптовалюти, до яких віднесено нематеріальні блага, що є об'єктом цивільних прав, мають вартість та виражені сукупністю даних в електронній формі. Однозначною є позиція, що дія ЗУ “Про віртуальні активи” не поширюється на електронні гроші та цінні папери. Проблематика щодо відмежування понять залишається, але більшість правників підтримують тезу, що криптовалюта, цифрові токени та NFT відносяться швидше до віртуальних активів та не є електронними грошима.

Нововведення Закону №2888-ІХ

Ініціатори законопроєкту передбачали багато позитивних новацій для розвитку cashless-розрахунків в Україні. Як наслідок, було запроваджено наступні положення:

легалізація електронних грошей;

прирівняння статусу електронних гаманців до банківських рахунків;

можливість використання електронних грошей для сплати податків та комунальних послуг;

легалізація проведення розрахунків за товари/послуги електронними грошима між суб'єктами господарської діяльності.

Яким чином тепер буде відбуватись розрахунок електронними грошима, і які застереження слід враховувати?

Перш за все, після набрання чинності Законом електронні гроші можна буде використовувати в платіжній системі на рівні із звичайними, “повноцінними” грошима. Їх випуск здійснюється переважно окремими банками в межах популярних платіжних систем таких, як MasterCard, Visa, Максі, ПРОСТІР тощо.

Звісно, Закон №2888-ІХ розширює сферу застосування електронних грошей, однак при цьому слід враховувати певні нюанси. Зокрема, щодо процедури оподаткування, то при здійсненні відповідних платежів на рахунок Державної податкової служби - кошти прямують через Держказначейство, тобто до податкового органу мають бути зараховані вже звичайні фіатні, а не електронні кошти. Як наслідок, це зумовлює певну проблематику у випадку, коли оператор електронних грошей не може гарантувати погашення електронної валюти коштом фіатної. На практиці, це зумовлює ризик, що фактично платіж не відбудеться, і відповідно постане питання щодо притягнення до відповідальності за невиконання податкових зобов'язань.

Зверніть увагу, що прямо пропорційно розширенню сфери застосування зростає і обсяг державного контролю за електронними грошима. Відтепер усі рахунки і електронні гаманці можуть стати об'єктом блокування, арешту та стягнень для погашення податкового боргу. Це виводить сферу електронних грошей з своєрідної “безпечної гавані” від доступу податківців.

Щодо інших новацій Закону №2888-ІХ, то тепер для відкриття та активації нових електронних гаманців, їх спершу має взяти на облік ДПС. При цьому, банки чи інші суб'єкти-емітенти електронних грошей повинні повідомляти ДПС про таке відкриття гаманців для фізичних осіб-підприємців чи юридичних осіб. Власне, сам випуск грошей звільнятиметься від оподаткування ПДВ.

Особливості набрання чинності Законом №2888-ХІ

Передбачено, що загалом Закон набирає чинності із 01 квітня 2023 року, однак норми щодо заснування окремих контрольних комітетів правлінням НБУ та щодо збільшення строку на продовження ліцензії для випуску та проведення операцій із електронними грошима чинні вже зараз.

Враховуючи, що новий Закон не містить положень, що відкладають його набрання чинності під час воєнного стану, залишається незрозумілим, чи буде скасована норма Постанови НБУ №18 від 24 лютого 2022 року, яка зупиняє випуск, розповсюдження та операції із застосуванням електронних грошей на період дії воєнного стану.

На нашу думку, на цьому процес реформування ринку електронних грошей (і криптовалюти в тому числі) не завершиться. Наразі в ЄС активно ведеться робота над розробкою стандартів врегулювання криптоактивів, щоб протидіяти незаконному відмиванню коштів. Втіленням цих положень має стати Закон МіСА (Markets in crypto-assets). Наразі він знаходиться на стадії розробки, однак, враховуючи статус України, як кандидата на посаду члена ЄС, слід очікувати подальшої адаптації вітчизняного законодавства до європейського законодавства. Юристи Правового Альянсу надалі відстежуватимуть основні тенденції даного напряму.

Назад до списку